ОРГАНІЗАЦІЯ В СТРОЮ ТА ПРОДОВЖУЄ ВИКОНУВАТИ СТАТУТНІ ЗАВДАННЯ
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ НАШОГО САЙТУ!
Багато прихильників нашої організації та громадян, які поділяють та підтримують наші зусилля по висвітленню фактів корупційних дій представників органів влади і місцевого самоврядування, що саме і заважає Україні досягти рівня європейських країн, телефонують в офіс організації із запитаннями, чому з 14 березня 2020 року на сайті відсутні нові публікації про діяльність Міжнародної Антикорупційної Асамблеї?
Шановні друзі, громадяни України та інших країн, що цікавляться інформацією по боротьбі з корупційними явищами в Україні і за кордоном, що публікуються на сайті організації! Заспокойтесь! Все гаразд. Як казав відомий англійський письменник – «Чутки про мою смерть дещо перебільшені».
Організація має достатньо матеріалів, щоб щоденно публікувати нові розслідування, але ми не організація засобів масової інформації. Нам важливо, щоб висвітлені нами корупційні явища не тільки стали відомі широкому загалу читачів, але, що найважливіше, фігуранти цих дій понесли відповідні покарання.
А саме з цим, на жаль, в Україні не все гаразд.
Чому не було нових публікацій?
По перше – Нові публікації були.
Ми надавали можливість читачам на прикладі фактичних матеріалів (Анатолій Коломієць: «Залучення мене до справи «Краян» – це політичне замовлення і помста») переконатись, що нажаль, керівництво державних адміністрацій на місцях та представники силових структур України залюбки здатні боротись не з шахраями, пройдисвітами та іншими злодіями, а з тими активними громадянами суспільства, які висвітлюють факти злочинної діяльності та тим самим вказують на недолугу роботу цих державних органів.
Але, як кажуть, правда все одне переможе.
Керівник Одеського підрозділу МГО «Міжнародна Антикорупційна Асамблея» Анатолій Коломієць, потрапив у немилість співробітників НАБУ.
Причиною була його наполеглива та послідовна боротьба з рейдерами і корупціонерами, розслідування рейдерського захоплення сільськогосподарського виробничого комбінату «Єнікіой» у селі Новоселівка Килийського району Одеської області (Чому немає реагування?) та який увійшов в сотню впливових одеситів за підсумками 2019 року (Асамблея нарощує темпи своєї діяльності) виявив багато порушень з боку детективів і в зв’язку з цим подавав відповідні звернення до профільних органів, що і не припало до смаку співробітникам НАБУ.
Але, наполегливість з якою Анатолій Коломієць доводить факти корупційних діянь перемагає спротив працівників «системи» щодо відсутності дійової боротьби з корупцією.
Так, Анатолій Коломієць разом з заступником Голови Одеського підрозділу МГО «Міжнародна Антикорупційна Асамблея» Георгієм Мошковським провели розслідування корупційної схеми реорганізації сільськогосподарського виробничого кооперативу «Яровський», який знаходиться в селі Ярове Тарутинського району Одеської області в товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ «Яровський»).
У цій корупційній схемі були задіяні юрист Младен Бардук і його співробітниця Валентина Твердохлєбова, директор сільськогосподарського виробничого кооперативу «Яровський» Дмитро Чіканчі та депутат одеської обласної ради Олександр Кащі (Рейдерське захоплення «Яровського»).
Ми вже повідомляли, що Одеській підрозділ МАА з причини виявлених корупційних дій по реорганізації сільськогосподарського виробничого кооперативу «Яровський», від імені регіонального представництва МГО «Міжнародна Антикорупційна Асамблея» звернувся до Одеської обласної міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств та виніс це питання на розгляд широкого загалу (В Одеській ОДА обговорили рейдерське захоплення «Яровського»).
А вже 20 березня 2020 року заступник Голови Одеського підрозділу МГО «Міжнародна Антикорупційна Асамблея» Георгій Мошковський виступив в студії одеського телевізійного каналу «Одеса-Медіа», де детально розповів про причини та фігурантів цього незаконного поглинання та захоплення сільськогосподарського виробничого кооперативу «Яровський».
Цей виступ ми і надаємо для ознайомлення нашим читачам.
По друге – Оскільки наша організація користується відповідними каналами достовірної, але не завжди офіційної інформації, нам було відомо, про те, що готується зміна керівництва та складу уряду України і тому чекали, які зміни відбудуться у діяльності виконавчої гілки влади після відставки 4 березня 2020 року Верховною Радою Кабінету Міністрів України та його прем’єра Олексія Гончарука та призначення нового складу Кабміну з новим прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
Ми не торкаємось аналізу політичної ситуації в країні саме тому, що ми не є прихильниками будь-якої політичної доктрини або партії. Як колись казав відомий політик Ульянов (Ленін, Бланк) – «Політика – концентроване відображення економіки». А коли відсутня економіка, то яка може бути політика?
Ми не будемо вести дискусії щодо розвитку української економіки, тому, що реальна ситуація з реальним наповненням державного бюджету з початку 2020 року, як кажуть, прагне більшого.
Але нас цікавило призначення нових очільників ще чотирьох міністерств, які деякий час ще залишаються без керівників:
- Міністерство енергетики и захисту довкілля;
- Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства;
- Міністерство освіти і науки;
- Міністерство культури.
Саме призначення нового очільника міністерства культури цікавило нашу організацію найбільше.
В чому причина цієї цікавості?
Ті, хто постійно знайомиться з публікаціями на нашому сайті, мабуть пам’ятають статтю «Чи не втрачаємо ми спадщину?» від 10 лютого 2020 року у який ми ознайомлювали читачів із зверненням до нашої організації групи громадян, мешканців будинків вулиць Предславинська, 14, Предславинська, 12, Велика Васильківська, 85/87 у м. Києві із заявою про порушення їх гарантованих Конституцією України прав і свобод.
Наша організація з՚ясувала, що факти, вказані у повідомленні громадян мали місце.
На земельній ділянці по вул. Лабораторній 12 (колишня вул. Ульянових) у Печерському районі (колишній Московський район) м. Києва знаходилась пам’ятка історії та архітектури, яка і донині внесена у Державний реєстр пам’яток.
Саме цим реєстром і опікується Міністерство культури.
На час публікації зазначеної статті, з офіційних джерел встановлено, що комунальне підприємство «Концертний заклад культури «Муніципальний академічний камерний хор «Київ», положення про яке затверджено розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1828 від 1 жовтня 2002 року та поновлено 10 березня 2005 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації №332 у зв՚язку із зміною його назви, є некомерційним концертним закладом культури, заснованим на комунальній власності територіальної громади м. Києва і підпорядковано Головному управлінню культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації).
Так от, згідно, знов таки офіційних документів, цей некомерційний концертний заклад культури розпочав будівництво 22 поверхового житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом саме на тій ділянці, де знаходилась зазначена пам’ятка історії та архітектури, яка і донині внесена у Державний реєстр пам’яток.
Ми вже повідомляли, що Міністерство культури України після перевірки фактів порушення законодавства України, викладених у заявах громадян у 2019 році здійснило припис землекористувачу (концертний заклад культури «Муніципальний академічний камерний хор «Київ») про негайне припинення будь-якого будівництва на цій земельній ділянці («Чи не втрачаємо ми спадщину? » від 10 лютого 2020 року), але цей припис 43/10-5/74-19 від 2 жовтня 2019 року не тільки не було виконано керівництвом концертного закладу культури «Муніципальний академічний камерний хор «Київ», а й ще оскаржено до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Але дивним у цій історії є те, що Окружний адміністративний суд міста Києва, який розглядав адміністративний позов Концертного закладу культури «Муніципальний академічний камерний хор «Київ» до Міністерства культури України про визнання протиправними та скасування припису і акту, зупинив дію припису Міністерства культури України №43/10-5/74-19 від 02.10.2019 до набрання рішенням у даній справі законної сили, там самим надавши можливість продовжувати незаконне будівництво на цій земельній ділянці.
Ми обіцяли нашим читачам, що будемо інформувати їх про судовий процес, якій зараз проходить у Шостому апеляційному адміністративному суді в Києві за апеляційною скаргою Міністерства культури України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 року по справі № 640/957/20, якою задоволено заяву «Про забезпечення адміністративного позову» некомерційного концертного закладу культури «Концертний заклад культури «Муніципальний академічний камерний хор «Київ» за адміністративним позовом цієї юридичної особи (ідентифікаційний код 21579671 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань) до Міністерства культури України, треті особи: ТОВ «Комфорт буд інвест», Дядюк Олександр Володимирович.
Так от, на сьогодні в справу вже вступила у якості апелянта громадянка України – представник ініціативної групи громадян – мешканців будинків вулиць Предславинська, 14, Предславинська, 12, Велика Васильківська, 85/87 у м. Києві, які і звертались до нашої організації із заявою про порушення їх гарантованих Конституцією України прав і свобод.
Колізії в органах судової влади, які виникли після вступу у справу представника громадськості потребують окремого опису.
Слідкуйте за нашими публікаціями, оскільки у вас всіх зараз є більше часу приділяти увагу інформації із електронних засобів, зважаючи на карантин і запобіжні заходи, здійснені керівництвом країни по запобіганню розповсюдження COVID-19.