Міжнародна Антикорупційна Асамблея

1

Громадяни чи безхатченки? або про те, як влада столиці України дбає про конституційні права мешканців міста

Питання вирішуються – проблеми створюються

До ГО «Міжнародна Антикорупційна Асамблея» звернулась уповноважена особа громадської організації «Правозахисне об’єднання «За житловий комплекс «Приозерний» Валентина Гурина щодо надання правового висновку щодо можливої наявності корупційної складової у діяльності органу місцевого самоврядування (Київська міська Рада (Київська міська державна адміністрація) у вирішенні питання довгобуду ЖК «Приозерний», що розташований у м. Києві по вул. Здолбунівський, 13.

Цей довгобуд має історію в 14 років.

За наданими Валентиною Гуриною документами та з офіційних джерел ГО «Міжнародна Антикорупційна Асамблея» відновила історію виникнення проблеми цього довгобуду та коло посадових осіб, причетних до відсутності вирішення питання із закінченням його будівництва.

У свій час, громадяни – мешканці м. Києва пристали на пропозицію чиновників, які відтворили програму «Доступне житло», що передбачало участь громадян у будівництві нового житла за рахунок власних фінансових внесків.

Левову частку фінансування будівництва за умов цієї програми виконували державні організації, які фінансувались за рахунок державного бюджету України.

Отже, у 2005 році для створення будівництва ЖК «Приозерний», замовником якого виступало державне підприємство завод «Буревісник», забудовником цього житлового комплексу міською владою було визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Градострой».

Чому забудовником було обрано саме цей суб’єкт підприємницької діяльності, який за формою є юридичною особою приватного права, залишається загадкою і донині.

Але, враховуючи, що для інвестування будівництва даного житлового комплексу (ЖК «Приозерний») було залучено майже 60 млн. грн. тільки бюджетних коштів, вибір приватної юридичної особи, на яку переводились такі шалені бюджетні ресурси, мало відбуватись за повної впевненості у спроможності цього суб’єкту у разі невиконання взятих на себе зобов’язань, повернути залучені кошти, що передбачало наявність на його особистих рахунках до початку будівництва не менше ¾ від визначеної суми для покриття збитків, які можуть виникати під час будівництва, зважаючи що ця галузь господарювання є ризиковою.

Чи було так здійснено місцевою владою? Навряд чи, бо замість вибору  у забудовники потужної державної будівельної структури, було обрано нікому невідоме приватне підприємство!

І це було першим корупційним ризиком, невизначеним (свідомо або по необережності) тодішнім керівництвом КМДА.

У наступному, забудовник (що було вочевидь і спочатку) не закінчив будівництво ЖК «Приозерний», яке було заплановано ввести в експлуатацію ще в 2007 році!!!

Розпочався довгобуд із претензіями осіб-громадян, які вклали свої особисті заощадження у це будівництво, повіривши обіцянкам місцевої влади та владних структур різних рівнів.

Зараз в самий раз нагадати відповідальним особам всіх гілок державної влади і місцевого самоврядування норму ст. 3 Основного Закону України – Конституції України, якою визначено: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Зосереджуємо увагу, що ч. 2 зазначеної статті Конституції України (яка є нормою прямої дії) визначає: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави».

Характерно, що під час незавершеного будівництва ЖК «Приозерний», відповідальні посадові особи, як державних органів так і органу місцевого самоврядування, що приймали участь у фінансуванні цього будівництва, без наявності прийняття будівельного комплексу в експлуатацію державною комісією, підписали забудовнику ТОВ «Градострой» акти прийняття ними квартир з конкретним визначенням номеру квартири, площі (загальної і житлової), поверху, де знаходяться ці квартири та кількості кімнат.

Для прикладу ми наводимо примірники цих актів, підписані уповноваженими особами Господарсько-фінансово департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (всього 3 квартири загальною площею у 208,11 кв. м.) та Головного управління житлового забезпечення КМДА (всього 18 квартир загальною площею у 1609,51 кв. м.).

Зверніть увагу, що у акті про прийняття неіснуючих квартир уповноваженою особою Господарсько-фінансово департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, вказані дві адреси – поштова і будівельна. Однак, відомо, що поштова адреса надається тільки будівництву, прийнятому в експлуатацію державною комісією, чого в даному випадку не існувало.

І це був вже другий корупційний ризик, який мав всі ознаки закінченого злочину, здійснений відповідальними особами як державних органів так і органу місцевого самоврядування.

Схожі акти про прийняття у забудовника фактично неіснуючого житла були здійснені і іншими представниками державних органів, які приймали участь у фінансуванні цього примарного будівництва.

Перелік представників державних організацій та муніципалітету міста, якими підписано акти про прийняття від забудовника неіснуючого житла наведено наприкінці публікації.

У наступному, кошти, виділені на це будівництво (у тому числі і державні) невідомо кудись зникли, фірма-забудовник різко збанкрутіла, а численні громадяни-вкладники, що сподівались отримати власне житло у екологічному районі Києва, отримали дірку від бублика.

У наступному розпочалась боротьба фактично ошуканих вкладників недобудованого житла з різними державними та муніципальними організаціями, яким вони намагались довести, що вони громадяни суверенної та незалежної держави, де за Основним Законом в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8), носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 5), усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21), а конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані та при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22).

У той же час, ті самі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, через які, згідно Конституції України народ і здійснює владу, всіляко намагались довести цьому народу безпідставність його вимог на кшталт: «Водночас на сьогодні немає чітких способів та меж реалізації повноважень органами місцевого самоврядування положень статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема з визначення джерел фінансування об’єктів незавершеного будівництва, встановлення чітких механізмів вирішення проблем з урахуванням насамперед інтересів інвестора», як це вказано у листі Голови міської Ради Віталія Кличка від 2 серпня 2019 року «Про добудову ЖК «Приозерний» на вул. Здолбунівський, 13» на ім’я Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмили Денисової (повний текст листа надано нижче).

При цьому були забуті інші закони України, якими було врегульовано забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей.

Мова йде про прийнятий Верховною Радою України 25 грудня 2008 року Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» – тобто вже після початку будівництва ЖК «Приозерний».

У цьому законі передбачено завершення будівництва об’єктів містобудування, в тому числі тих, що споруджувались із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати будівництво житла у зв’язку з недостатнім обсягом коштів.

Крім цього, цим Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» визначались питання організаційних заходів з розв’язання нагальних проблем у сфері житлового будівництва (стаття 1), фінансування антикризових заходів у будівництві житла (стаття 2), підтримки будівництва житла (стаття 3), державної підтримки будівництва доступного житла (стаття 4) тощо.

Прислів’я каже: «Хто хоче вирішити питання – шукає засоби, а хто не хоче – виправдання».

Але, питання виникають саме для того, щоб їх вирішувати, а проблеми відтворюють для того, щоб не вирішувати ті питання, які можливо вирішити.

От і в цьому випадку численні представники державних і муніципальних органів та організацій на протязі більш ніж 14 років не шукали засоби вирішення питання добудови ЖК «Приозерний», а шукали виправдання своєї неспроможності вирішити їх та вони і перетворилось у ПРОБЛЕМУ!

То, мабуть, ті «фахівці», які займались проблематикою забудови ЖК «Приозерний» забули (або свідомо не врахували) вимоги ст. 47 Конституції України щодо створення Державою умов за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду, та право  кожного мати житло, та про те, що громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

І ці відповідальні посадові особи мабуть точно забули норму ст. 19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

То може настав час, нарешті, нагадати посадовим особам відповідних органів державної влади і місцевого самоврядування про персональну відповідальність про наслідки дій (або бездіяльності) щодо порушень конституційних гарантій прав і свобод громадян та відповідальність (цивільну, адміністративну та кримінальну) за порушення норм Конституції України.

Щодо діяльності нашої організації, яка має представництво у країнах Європи та Африки та виконує статутні завдання, цільовою функцією яких є запобігання корупції з використанням форм громадського контролю, які не суперечать законодавству, змушені повідомити уряди тих країн, де знаходяться представництва нашої організації про ті порушення прав людини в Україні, які встановлені наведеними вище фактами.

Please follow and like us:

24.10.2019


Previous Post

Next Post

Comments

  1. Прес-конференція в УНІАН - Міжнародна Антикорупційна Асамблея

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *