“Україна – без корупції” – це гасло приємне для слуху, але нелогічне для розуму. Загальновизнаний факт, що хабарництво і казнокрадство присутні в усьому світі. Різниця лише в рівні, способи передачі та розміри хабарів. В Україні найбільш благодатним ґрунтом для корупції є зв’язок політики і бізнесу, на що підв’язана вся економіка країни.
Красномовним свідченням цього стали нещодавні викривальні заяви голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі про корупційні схеми у вищих кабінетах країни, “завдяки” яким низкою олігархів виводиться з країни близько 5 млрд дол. щороку.
Головне питання: як реагує суспільство і держава на подібні факти? Відповідь на нього і є реальною оцінкою ситуації з корупцією в країні та ефективності боротьби з нею.
Корупція очима бізнесу: антирейтинг очолили податкова, митниця і земельники
Український бізнес не задоволений результатами боротьби з корупцією в державних установах. Про це свідчать результати соціального опитування, яке проводила Transparency International разом з партнерами. Середня оцінка антикорупційного прогресу склала 0,8 балів, що особливо не відрізняється від попереднього виміру навесні нинішнього року.
Оцінювання проводилося за шкалою від (-5) (+5), де 0 означає незмінність ситуації. 19,5% бізнесменів дали антикорупційним заходам державних органів негативні оцінки. 52% вважають, що ситуація з корупцією залишається незмінною, і лише 3,4% повністю задоволені змінами і поставили вищий бал.
Згідно з даними соціологічного опитування “Рівень сприйняття корупції бізнесом. Друга хвиля”, яке представили “Transparency International Україна”, “Приватбанк”, Аудиторська фірма “ПрайсВотерхаусКуперс” (PwC Україна) і GfK Ukraine, в останні півроку рівень корупції погіршився насамперед у сфері послуг. Є позитивні тенденції в сільському господарстві.
Серед органів центральної влади лідерами корупційного антирейтингу залишаються податкова служба, митниця і Агентство земельних ресурсів. Найчастіше примус до хабарів зазначено при оформленні документів на землю та нерухомість, а також при видачі дозвільних документів.
У “Transparency International Україна” відзначають, що однією з причин того, чому люди дають хабарі, є висока толерантність суспільства до корупції. Багато людей не вважають хабарі злом. Чиновники беруть хабарі частіше за все через низьку зарплату. Крім того, чиновники і не бояться одержувати неправомірну вигоду, позаяк серйозних прецедентів покарання за такі дії немає.
За словами Директора Центру антикорупційних досліджень Ігоря Печенкіна, заручниками корупції в бізнесі внаслідок ланцюгової реакції стають і споживачі товарів і послуг. На їхні плечі лягають всі витрати підприємця, у тому числі й на хабарі.
“Довгий ряд відкатів на різних етапах виробництва товару або послуги накопичується і призводить до зростання ціни. Якщо говорити про пересічного покупця, йому доводиться платити за всіх”, – зазначає Ігор Печенкін.
Крім того, в компанії, яка купує товар з відкатом (ред. – наприклад, техніку, канцтовари, сировину для виробництва тощо), зростають витрати на ведення бізнесу і падає прибуток, який опісля потрібно надолужувати.
Що таке корупція в Європі?
За словами голови представництва ГО “Міжнародна антикорупційна асамблея” в Португалії В’ячеслава Олійника, в цій країні основною причиною корупції є ухилення від податків і зборів. В інших стандартних для українця ситуаціях португальці хабарів не дають.
“Нікому в Португалії не спаде на думку дати хабара медику, вчителю або поліцейському за те, що вони виконали свою роботу. А от випадки, коли хтось захотів обійти податки, характерні для населення країни, і тут без допомоги чиновників не впоратися”, – зазначає В’ячеслав Олійник.
Крім того, фіксуються випадки хабарництва і при видачі документів. Наприклад, в Португалії в травні нинішнього року викрили цілу корупційну мережу з держслужбовців і чиновників, які незаконно видавали водійські посвідчення. Тепер порушники закону дадуть відповідь за свої дії перед судом.
“За даним фактом порушено кримінальні справи, ведуться слідства. І вже більш ніж сотня людей сіли на лаву підсудних”, – розповідає В’ячеслав Олійник.
За словами голови представництва ГО “Міжнародна антикорупційна асамблея” в Німеччині пана Іле Хуго, в його державі існує два види корупції: прихована (це взаємовідносини між чиновниками) і відкрита (між людьми). Однак при цьому Німеччина посідає 12-е місце із 175 країн у рейтингу корупції.
“Так, дійсно в Німеччині зафіксовано хабарництво, але це досить-таки рідко відбувається. Ми відзначили, що чим вище дохід у населення, тим менший рівень корупції”, – говорить Іле Хуго.
У прес-службі “Transparency International Україна” розповідають, що остаточних висновків щодо рівня корупції серед країн 2015 р. поки немає. Вони будуть оприлюднені в січні 2016 р. А ось у 2014 р. показники України в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index) від Transparency International були 26 балів зі 100 можливих і 142-е місце із 175 позицій.
“Україна вкотре опинилася на одному щаблі з Угандою і Коморськими островами як одна з найбільш корумпованих країн світу. Такі невтішні результати, на думку міжнародної антикорупційної спільноти, викликані малопомітними кроками до руйнування корупційних схем, отриманих у спадок від усіх правлячих режимів часів незалежності України. Адже незважаючи на “зміну фасаду”, Україна продовжує тупцювати на місці. Нещодавно прийняті закони поки що не дали відчутних результатів в антикорупційній боротьбі”, – відзначають у Transparency International.
Ці висновки підтверджені цифрами в рейтингу. У 2013 р. Україна отримала 25 балів і 144-е місце, в 2012 р. – 26 балів і 144-е місце. Чим нижче бал, тим ближче країна перебуває до корупційної прірви. Будь-який результат менше 30 балів, з точки зору Transparency International, вважається “ганьбою для нації”.
Експерти одностайні – повністю корупцію не викорінити. Але необхідно прагнути, щоб її індекс на тлі інших країн став вище.
Яка корупція в Україні невигідна іноземним інвесторам
За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охрименка, в США і європейських країнах того, що у нас називають корупційними схемами, часто анітрохи не менше, ніж в Україні. Але в більшості випадків ці відносини приведено до цивілізованого вигляду і формалізовано.
“Коли ЄС, США чи Японія дають нам гроші на боротьбу з корупцією, вони хочуть, щоб в Україні корупційні схеми відбувалися цивілізовано – так, як у них. Наприклад, у тій же Японії ніхто судді не дає хабара безпосередньо. Адвокати отримують великі гонорари через благодійні фонди, які належать членам сімей служителів Феміди, і вони, роблячи добровільні внески, таким чином фактично підкуповують суддів. А в США всі розуміють, що лобі – це звичайна корупція. Для “вирішення потрібного питання” легально беруться гроші, і чималі. А іншого шляху вирішення питання фактично немає”, – говорить Олександр Охрименко.
Однак такий підхід дозволяє всім бачити, чиї інтереси той чи інший політик відстоює і що за це отримує. Охрименко впевнений, що великі закордонні інвестори і бізнесмени саме й зацікавлені викорінити в Україні ту корупцію, коли гроші передаються з рук у руки, аби при необхідності платити за рішення тих або інших питань робити це можна було законно й офіційно.
“Тоді будь-який американський або європейський інвестор завжди зможе пояснити перевіряючим і своїм акціонерам, що виплата декількох мільйонів гонорару юристу – не хабар, а витрати на “вихід на ринок” чи “представницькі витрати”. Це вже давно успішно працює за кордоном, і тепер іноземцям потрібно, щоб це стало нормою роботи в Україні”, – говорить Охрименко.
Проте все перераховане вище стосується більш-менш стабільних економік і великого бізнесу. Поки ж в Україні про це не йдеться. Поки що не тільки не відомо, коли і чим закінчиться АТО на сході країни, так ще й Міністерству оборони публічно висловлюють недовіру. Так, Transparency International оприлюднила дослідження про рівень корупції в оборонній сфері в країнах-членах НАТО й у партнерів Альянсу. Антикорупційний індекс оборони класифікує країни за шкалою від А (дуже низький ризик корупції) до F (критичний ризик). Україна потрапила до групи D з дуже високим ризиком корупції.
За результатами рейтингу директор Transparency International з питань оборони і безпеки Катрін Діксон закликала Міністерство оборони України все ж згадати про свої антикорупційні зобов’язання.
“Зволікання з реформами є критичним для стабільності, економічного розвитку та міжнародної довіри донорів. Якщо через корупцію українські солдати не отримують грошей або повинні купувати обладнання за свої кошти, це руйнує військову ефективність і демотивує народ”, – каже Катрін Діксон.
Як покарати корупціонера
За словами голови ГО “Громадський радник” Ігоря Енгеля, в більшості випадків найбільш ефективний спосіб боротьби з корупціонерами – громадський бойкот. Наприклад, відмова від товарів, послуг і робочих місць у олігархів, бізнесменів, чиновників, які засвітилися як хабарники. Покарати корупціонера за законом – часто досить-таки клопітка справа, та й, як правило, кожен чиновник має зв’язки, які допоможуть уникнути відповідальності або істотно знизити збитки для себе.
“В Україні діє презумпція невинуватості. Процедура доказу правопорушення є складною та затягнутою за виконанням. Наприклад, не так вже й легко підтвердити, що гроші, які знайшли на робочому місці чиновника, – хабар, а не його особисті заощадження”, – зазначив Ігор Енгель.
У прес-службі “Transparency International Україна” розповідають, що в ході дослідження проаналізували 100 останніх вироків за статтею 368 Кримінального кодексу (ред. – одержання неправомірної вигоди), які розміщені в Єдиному держреєстрі судових рішень, і дійшли висновку: за ґрати сідає лише п’ята частина викритих хабарників.
“При аналізі вироків створюється враження, що держчиновнику брати хабарі набагато вигідніше, ніж простому робітникові. Наприклад, лікареві, якого спіймають на хабарі в 1 тис. грн, доведеться заплатити країні штраф у 25 тис. грн, тобто в 25 разів більше від суми хабара. А якщо хабара взяв податківець, і його обсяги склали 15 тис. грн, то, згідно із законодавством, з нього візьмуть штраф трохи більший, ніж сума хабара, – близько 17 тис. грн.
Крім того, “Transparency International Україна” та інтернет-видання про судові спори “Перша інстанція” в рамках проекту “Судді під прицілом” склали Топ-10 сумнівних рішень суду за корупційними злочинами.
Але й тут виявилося, що 66% українців вважають судову сферу найбільш корумпованою порівняно з іншими державними органами, з чого можна зробити невтішний висновок, що за два роки нової влади в країні не з’явилося інститутів держави, які мали б довіру суспільства і які змогли б розпочати реальну боротьбу з корупцією.
Ще залишається надія на новостворені Антикорупційне бюро і Антикорупційну прокуратуру, але вся історія їх створення говорить про те, що подальша ефективна робота під сумнівом. Хоча для того, щоб робити висновки, варто дочекатися появи реальних розслідувань і результатів судового розгляду.
Олена Гончарова