Ідея проста і геніальна одночасно — систематизувати допомогу там де вона найбільш необхідна. Не розпорошуватись по всій країні, а створити точки притягання в конкретних місцях і працювати там постійно.
Центри стали точками збору всього, що збирали «Діти для дітей» і «Подаруй частинку тепла» — реальними адресами, куди приходить допомога і звідки вона розподіляється до конкретних дітей. Без посередників. Без адміністративних витрат. Від людини — до дитини. Прямо. Чесно. Щонеділі.
Шість точок тепла на карті війни. Працюють. Центри живуть.