Міжнародна Антикорупційна Асамблея

Повертаємось до ТАРИФІВ НА ГАЗ або як монополіст зіграв у наперстки з українським суспільством

У публікаціях «УВАГА! ТАРИФНИЙ МАЙДАН» від 15 січня 2021 року та «Чи можливо врятувати ситуацію?» від 19 січня 20201 року  Міжнародна Антикорупційна Асамблея, як міжнародна правозахисна організація, яка реагує на порушення конституційних прав і свобод громадян відповідними діями, направляючи запити до керівництва державних органів України та публікаціями у європейських представництвах організації, вже висвітлювала ситуацію, яка виникла на початку 2021 року з приводу підвищення урядом цін на комунальні послуги, зокрема, з постачання газу та масових протестів та актів громадянської непокори пов’язаних з цими рішеннями.
Підсумовуючі ті дії, які здійснені різними ініціативними групами на теренах України щодо можливості вирішення цього питання, слід підкреслити, що найбільш ефективним заходом впливу громадськості виявилось перекриття доріг, як найбільш дієвого засобу привернути увагу місцевих органів влади, державних органів та керманичів країни на зазначену ситуацію з невиправданим підвищенням ціни на газ.
Організація відслідковувала дії груп громадянського спротиву грабіжницькій політики тих господарських структур, які використовуючи своє монопольне положення на газовому ринку спробували різко підвищити свої статки за рахунок гаманців громадян.
Однак, боротьба громадян за свої конституційні права виявилась різною, як у проявах щодо дій на відстоювання своїх громадянських позицій, так і до форм акцій протестів проти волюнтаристичних дій комерційних угрупувань.

Слід зазначити, що до проявів актів громадянської непокори залучились різноманітні політичні партії та поодинокі політики, намагаючись через ці дії привернути увагу до своїх політичних сил або просто до себе.
Але, були і несподівані випадки, коли скоординовані дії організованих ініціативних груп громадян досягали певних успіхів і змушували органи місцевої влади та керівників країни почути їх відчай та дослухатись до їх порад.
Так чи інакше, але керівництво країни у особі Кабінету Міністрів України відреагувало на такі масові прояви громадянської активності та уклало з мерами міст меморандум, в якому йдеться про те, що ціна на тепло для населення цієї зими не зросте.

І який же подив після цього викликало повідомлення монополіста на ринку газу – НАК «Нафтогаз України» про підвищення ціни на газ в січні 2021 року для підприємств, які постачають центральне опалення і гарячу воду в квартири громадян.
Так, за повідомленням медійного ресурсу Hvylya.net у публікації «Обіцянки «Нафтогазу» заморозити ціни на газ виявились черговою «казкою» для підприємств, які постачають центральне опалення і гарячу воду в квартири громадян йдеться про ціну в січні 2021 року на газ 7331 гривень за 1000 кубометрів. І це без ПДВ!
А от з ПДВ ціна буде ще вищою – 8797 гривень за 1000 кубометрів.
Тобто – монополіст знов зіграв з українським суспільством у наперстки.
І виграти суспільству у цій грі неможливо, бо та немає кульки!

Таким чином – «Одним махом – двох забівахом». І вівці цілі – виконано поставлене Зеленським завдання знизити ціни на газ для населення до 6,99 грн. за куб і вовки ситі – для обігрівачів підвищено ціну до 8,79 гривні за куб, але дозволено виробникам тепла розрахуватись з монополістом до вересня 2021 року, щоб погасити різницю в ціні між ринком і фактичною вартістю газу і спокійнісінько і подалі наповнювати кишені Коболєва і його менеджерів народними грошима.
Адже проста логіка розбиває вщент цю «мудру» схему газового монополіста.
Розрахунки прості, як 2 помножити на 2. Якщо НАК «Нафтогаз України» продає газ населенню по 6,86 за куб, то така ціна визначається роздрібною. А от коли той же самий газ НАК «Нафтогаз України» продає підприємствам, які постачають центральне опалення і гарячу воду в квартири громадян по 8,79 гривні за куб, то така ціна за усіма правилами економіки називається оптовою.

Але саме тут і виникає помилка, згідно правил економіки ринкових відносин.
Оптова ціна не може аж ніяк бути вищою за роздрібну.
Та ми, мабуть забули, що це черговий «український феномен». Бо тільки в Україні можуть бути приклади, які є винятками із відомих світових теорій розвитку ринкових відносин.
А простіше кажучи, при такій «схемі» розподілу народної власності, якою є надра, із бюджетів місцевих громад неминуче будуть висмоктані і такі мізерні кошти, за які вони намагались утримувати місцеві медичні заклади, школи і соціальну сферу – проекти дитячого розвитку, допомоги малозабезпеченим і так далі.

Чому це буде неминучим? Тому, що якщо місцеві підприємства-постачальники теплоенергоносіїв не вкладатимуть відповідні ціни в платіжки, у місцевої влади не буде іншого вибору, крім як витягнути цю різницю з місцевих бюджетів.
От вам і вишенька на торті!

Так на кого працює система знищення місцевих бюджетів – хитра і корумпована прокладка між народним добром і споживачем послуг у вигляді того ж таки народу?
Вочевидь – не на народ України!

12.02.2021


Previous Post

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *